Незапланований хаос, чи спланований саботаж.

На фото зображено, як нас уявляють в москві.


Ще на початку війни ми чули про так званого "шатуна", що розхитуватиме ситуацію в Україні і сіятиме хаос.

Нині в цій ролі виступили Зеленський та Стефанчук. 

Поки на фронті точаться запеклі бої, у тилових кабінетах столиці розгортається криза, яку неможливо назвати інакше, як управлінською сліпотою або умисним саботажем. Залишення ключових міністерств, зокрема оборонного та силового блоку, без повноцінних керівників на тижні й місяці під час війни — це прямий удар по національній безпеці та інтересах народу України.

Влада намагається заспокоїти суспільство байками про те, що міністерства працюють у штатному режимі під керівництвом тимчасово виконуючих обов’язки (т.в.о.). Але професійні військові та державні експерти, зокрема генерал Сергій Кривонос, відверто вказують на замовчувану правду: т.в.о. неспроможні повноцінно керувати.

У них зв’язані руки. Тимчасовий керівник позбавлений головних важелів управління, на яких тримається будь-яке відомство — грошей і людей.

1. Гроші: Бюджети оборонного сектору — це сотні мільярдів. Т.в.о. обмежений у праві перерозподіляти фінанси під екстрені потреби фронту чи самостійно підписувати стратегічні довгострокові контракти з міжнародними партнерами.
2. Люди: Статус т.в.о. забороняє змінювати структуру міністерств, призначати чи звільняти керівників стратегічних департаментів і оборонних підприємств. Систему неможливо очистити від корупціонерів чи неефективних чиновників, бо у керівника немає на це законних прав.

Крім того, статус «тимчасового» породжує страх відповідальності. Будь-яке нестандартне рішення т.в.о. завтра може стати приводом для кримінальної справи, тому чиновники обирають тактику «перечекати», блокуючи життєво необхідні оборонні інновації.

Верховна Рада та Офіс Президента мали б працювати якщо не цілодобово, то хоча б без пеперв, щоб негайно заповнювати кадрові порожнечі. Натомість парламент відправляють на фактичні канікули під виглядом «технічних перерв», ігноруючи вимоги опозиції та здоровий глузд.

Це не просто порушення Регламенту, це руйнація принципів парламентаризму. Паузи беруться лише для одного — виграти час для кулуарних політичних торгів та узгодження фігур, які будуть зручними, а не ефективними. Наслідком цієї централізації влади стає те, що реальне управління міністерствами переходить у ручний режим під контроль окремих кабінетів, оминаючи будь-яку звітність перед народом.

На закордонній арені ця ситуація виглядає ще гірше. Західні союзники, які виділяють мільярди на озброєння, прагнуть бачити на чолі міністерств легітимних, затверджених парламентом лідерів із довгостроковим мандатом довіри, а не тимчасових виконавців, які можуть зникнути з посади наступного тижня.

Вимога часу: припинити саботаж!

Тримання держави в режимі «армії т.в.о.» під час війни — це свідоме послаблення інституцій, яке веде до зриву військових задумів та дезорганізації тилу. Це руйнує довіру суспільства до влади та деморалізує військових, які мають бути впевнені, що за їхніми списками забезпечення стоїть залізна державна машина, а не бюрократичний вакуум.

Ми вимагаємо від керівництва держави та Верховної Ради:

1. Негайно припинити практику кулуарних затягувань та штучних перерв у роботі парламенту.
2. Невідкладно винести на голосування та призначити повноцінних, легітимних міністрів у всі ключові відомства.
3. Повернути повну відповідальність та підзвітність уряду перед українським народом.

Час політичних маневрів вичерпано. Кожен день роботи міністерства без повноцінного очільника — це втрачені можливості, втрачені кошти та, найстрашніше, втрачені життя наших захисників на передовій. Покладіть край кадровому саботажу!